Welcome to our forum! / Добро пожаловать на наш форум!

Уважаемые форумчане - сообшения можно писать на русском или английском языках. Пользуйтесь, пожалуйста, встроенным переводчиком Google.

Наш форум имеет общую авторизацию с интернет-магазином. При регистрации в интернет-магазине посетитель автоматически регистрируется на форуме. Для полноценного общения на форуме ему не нужно повторно заполнять данные о себе и проходить процедуру регистрации. При желании покупатель может отредактировать данные о себе в профиле форума, сменить ник, email, добавить аватар, подпись и т.д.

 

Dear visitors of the forum - messages while driving, you can write in English. Please use the integrated machine translator Google.

Our forum has a general authorization with an online store. When registering in the online store, the visitor is automatically registered on the forum. For full communication on the forum does not need to re-fill the data about yourself and pass the registration procedure. If desired, the buyer can edit the information about himself in the profile of the forum, change the nickname, email, add an avatar, signature, etc.

Forum
You are not logged in!      [ LOGIN ] or [ REGISTER ]
Forum » Russian Civil war / Гражданская война в России » Thread: UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920. -- Page 2  Jump To: 


Sender Message
First   Prev  1 - 10  11 - 20  21 - 30   31 - 40   41 - 50  Next   Last
Cuprum
Message Maniac


From: Барнаул
Messages: 815

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 08-03-2012 08:37
 
Интересно!
Воспоминания очевидцев о реальном облике армий всегда интересны, т.к. регулярно всплывают детали, не попавшие в поле зрения современных исследователей-униформологов. Вот наприме цвет сукна улан...

А T.S. у нас специалист по полякам - так пусть структурирует и рассортировывает имеющуюся информацию по различным польским формированиям. Грандиозная задача! Если получится - замечательно.
Мне вот самому в украинской "каше" точно не разобраться. Может появится потом кто-нибудь, хорошо владеющий темой - тоже рассортирует инфу. Все же в результате хотелось бы иметь не общую "свалку" отрывочных сведений, а достаточно удобный в работе "справочник".

Николай
Registered User




From: Воронеж
Messages: 1521

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 17-05-2012 07:28
 
Вы только полюбуйтесь на эту троицу - красный латыш, литовец и поляк - главные враги Германии! Литовец справа.

"ДВИНСК, 17 апреля (РОСТА). На поневежском фронте белые в занятых местностях производили мобилизацию и отправляли мобилизованных в Шавли. На фронте появились литовские милиционеры в германских фуражках с желтыми околышами и кантами".

Северная Коммуна. №87 (280). 19 апреля 1919 г.

Взято из Оспрея о фрайкорах.



Собственно, поляк особенно хорошо. Потому помещаю себя.
Кстати, с трудом нашел эту ветку в теме. Почему она, в отличие от ВСЕХ остальных, не в оглавлении?

Cuprum
Message Maniac


From: Барнаул
Messages: 815

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 17-05-2012 14:18
 
Точно. Там еще нескольких тем не хватает. Темы постоянно смещаются - прозевал. Чуть освобожусь - поправлю...

Николай
Registered User




From: Воронеж
Messages: 1521

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 17-05-2012 17:16
 
Вот еще. Очень симпатичные планшеты-открытки польской армии 1919-21 гг. с форума Chen-La.



Вахмистр 3 уланского полка (создан на Украине на рубеже 1917-1918 гг.), 1920 г.



Капрал 56-го полка Великопольских стрелков, 1920 (перешитый немецкий полевой мундир). За основу мундира "Великопольской Армии" были приняты немецкие мундиры, захваченные повстанцами в 1918-1919 гг.



Майор 1-го полка тяжелой артиллерии (мундир образца 1919г, фактически введен в 1920 г., использовался с минимальными изменениями до 1936 г.)



Пилсудский в форме маршала Польши (1920г.)



Летчик польской армии ген. Галлера (Haller) во Франции, обмундирование франзузского образца, 1920



Подпоручик Добровольческого женского легиона (1920г.). Вариант офицерского мундира обр. 1919





Источник: набор открыток "Войско Польское, битва под Варшавой, 1920", Художник Б.Врублевски, Варшава, 1990

А это из книги "О польской кавалерии 20 века", Варшава, 1991.
Что это значит, непонятно.


Николай
Registered User




From: Воронеж
Messages: 1521

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 28-05-2012 23:58
 
Это, конечно, стоило бы... сюда.
http://siberia-miniatures.ru/forum/showthread.php?fid=12&tid=176

Но T.S. сам разделы наплодил, сам пусть и разбирается. А я все перемещу сюда.

Однострiй. №9.

Офіційну назву Польських військ в Україні у грудні 1917 - червні 1918 pp. носили військові формування, утворені з солдатів колишньої російської армії польської національності, у зазначений період Польське військо (до якого входили частини 2-го та 3-го Польських корпусів) перебували на території Української Народної Республіки (У HP) та Української Держави. Разом з 1-м Польським корпусом ген. ю. Довбур-Мусницького, утвореним раніше, у 1917 р., та зосередженим на час створення польських формувань в Україні та Бессарабії в районі Биховської фортеці, ці частини становили єдину польську армію, що прагнула після звільнення своєї батьківщини з-під німецької окупації стати армією відродженої Речі Посполитої.

Артем ПАПАКІН

УНIФОРМА ПОЛЬСКIХ ВIЙСК В УКРАЇIНЕ. 1917-1918

Офіційну назву Польських військ в Україні у грудні 1917 ֊ червні 1918 pp. носили військові формування, утворені з солдатів колишньої російської армії польської національності, у зазначений період Польське військо (до якого входили частини 2-го та 3-го Польських корпусів) перебували на території Української Народної Республіки (УНР) та Української Держави. Разом з 1-м Польським корпусом ген. Ю. Довбур-Мусницького, утвореним раніше, у 1917 р., та зосередженим на час створення польських формувань в Україні та Бессарабії в районі Бобруйської фортеці, ці частини становили єдину польську армію, що прагнула після звільнення своєї батьківщини з-під німецької окупації стати армією відродженої Речі Посполитої.

Формування польських національних частин в Україні проходило в тяжких умовах самовільної демобілізації та поширення анархії на фронті. До цього додавалося неприхильне ставлення до польських збройних сил з боку української влади. Тому у лютому 1918 p., напередодні приходу в Україну військ Німеччини та Австро-Угорщини, з польських військово-службовців Румунського (головним чином з ІХ-Ї, VIII-Ï та IV-Ï армій) та Південно-Західного фронтів (VII-Ï та деякі частини з ХІ-Ї армії) було утворено неповний 2-й Польський корпус (мав одну повну стрілецьку дивізію та два уланські полки), кілька підрозділів у підпорядкуванні командування 3-го Польського корпусу, а також польський підрозділ у Одесі, що знаходився на стадії формування. Лише у квітні 1918 р. було утворено Головне командування польських військ в Україні та реорганізовано підлеглі йому частини, проте це не могло їх врятувати від ліквідації. Небажання окупаційних військ мати у тилу ворожо налаштовані війська призвело у травні - червні 1918 р. до поступового роззброєння польських корпусів: одеський загін добровільно склав зброю; 2-й корпус ген. ю. Галлера (1873-1960), вирушивши за Дніпро, поза зону австро-німецької окупації, був розбитий німецькими військами у битві під Каневом 11 травня 1918 p., а Легка бригада 3-го корпусу (всі частини 3-го корпусу) під командуванням полковника Ю. Руммеля (1881-1967) була роззброєна австро-угорською армією 10 червня 1918 р. на Вінниччині. На момент роззброєння Польські війська в Україні налічували понад 11 тисяч військовослужбовців (у тому числі близько 1350 офіцерів), більше 50 гармат та 10 літаків (1).

Перебування польських військових частин на українській території у 1917-1918 pp. є однією з найменш вивчених сторінок вітчизняної історії цього періоду. Це саме, навіть у більшій мірі, стосується уніформ Польських військ в Україні. Вітчизняному читачу знайомі хіба що видання російських уніформістів (2), можливо, польські праці (3), проте вони повною мірою не відображають навіть обмундирування 1-го Польського корпусу і зовсім не торкаються мундирів польських частин, що перебували в Україні, грунтовні дослідження історії польських формувань російської армії, такі як праця Г. Багінського, містять твердження, що, мовляв, польські військові в Україні носили такі само однострої, як і в 1-му Польському корпусі. Проте, як виявилося, вони лише частково правдиві.

Після створення Головного інспекторату польських військ в Україні на чолі з генерал-майором Євгенієм де Геннінг-Міхаелісом (1863-1939) було вперше поставлено питання про уніформи новостворюваних частин в Україні та Бессарабії. Хоча у першому наказі Головного інспектора (15 грудня 1917) зазначалося, що "питання обмундирування ще не є поставленим" (4), там само наказано замінити російську кокарду білим орлом зі щитом, а також носити відзнаку з національних кольорів на грудях. Уточнення щодо мундирів для польських частин в Україні навів безпосередній підлеглий ген. є. Міхаеліса, голова Об'єднання військових поляків Південно-Західного фронту генерал-майор Едмунд Піотровський: "Надалі до встановлення форми наказую кокарду замінити на польського орла, а на грудях носити розетку чи бантик національних кольорів" (5). Проте це був тимчасовий захід, необхідний на перехідному етапі створення польського війська з метою вирізнення польських військових з-посеред російських солдатів.



Штаб Генерального інспектора Польських військ в Україні. Вінниця, 1918 р.
(Зліва направо) Підпоручик М. Межеєвський, поручник Ю. Дунін-Голецький, генерал-підпоручник Ю. Лесневський, генерал-поручник Є. де Геннінг-Міхаеліс, полковник А. Ковалевський, підротмістр граф Г. Тарло. На фотографії чітко видно знаки розрізнення (на лівому рукаві) у вигляді кутів, кашкети зі срібними орлами-кокардами і білим кантом та козирку. Штабні офіцери застосовують звичайні російські аксельбанти. У ген. Є. Міхаеліса — два золоті шеврони генерала-поручника (генерал-лейтенанта російської армії) з "гусарським" зигзагом на передпліччі, дві нашивки за поранення вище манжета та орден Св. Георгія 4 ст. на грудях.

Staff General Inspector of Polish troops in the Ukraine. Vinnitsa, 1918
(From left to right) Lieutenant M. Mezheyevskyy, lieutenant Y. Dunin-Holetskyy, General-pidporuchnyk Y.Lesnevskyy, lieutenant-general E. de Henninh-Michaelis, Colonel A. Kovalevsky, pidrotmistr Earl G. Tarle. On photograph clearly visible insignia (on the left arm) as corners, caps with silver eagles, and white cockade rim and visor. Staff officers use ordinary Russian aiguillettes. In the gene. E. Michaelis - two gold chevrons general-lieutenant (Lieutenant-General of the Russian army) with "hussar" zigzag on the forearm, two patches for the injury above the cuff and the Order of St. George 4 tbsp. on the chest.


Вже 21 грудня комісар польських військ VII-Ï армії штабс-ротмістр Вітольд фон Енґель вказував ген. Е. Піотровському на необхідність видати наказ по польським військам Південно-Західного та Румунського фронтів щодо зміни уніформи "за зразком французької згідно з наказом Начполя (Начполь - Головний польський військовий комітет - A.П.) і комкор (командувача корпусом. - А. П.) Першого польського". Генерал Е. Піотровський прихильно поставився до цієї вимоги та надіслав запит до Головного інспектора польських військ в Україні (6).

В результаті цих намагань вже 23 грудня 1917 р. ген. Є. Міхаеліс у своєму наказі №9 зазначив: "Наказую, щоб усі військові поляки терміново одягли уніформи 1-го Польського корпусу". Детальний опис одностроїв було залучено у додатку до наказу (7). Відтак було скасовано російські погони, замість них використовували вузькі погони захисного кольору; замість російської кокарди на кашкети вміщено срібного польського орла. Форма орла відрізнялася: генерали носили орла з простягнутими крилами та хвостом, артилеристи - такого ж орла, який тримав у лапах схрещені гармати, решта солдатів та офіцерів ֊орла зі щитом-пельтою. У нижніх чинів на пельті було вміщено малий трикутний щиток з номером військової частини.

Відзнаки військового звання у вигляді прямокутних шевронів кутом донизу уміщено на лівий рукав на передпліччі. Нижні чини (рядові, капрали, молодші підофіцери, старші підофіцери, сержанти) мали амарантові шеврони (від одного до чотирьох), підхорунжі - три амарантові та один срібний, обер-офіцери (хорунжі, підпоручники, поручники, підкапітани і капітани) - срібні (капітан - три срібні і один золотий), штаб-офіцери - золоті шеврони (два для підполковника і три для полковника), генерал-підпоручник один і генерал-поручник - два золоті шеврони з гусарським зиґзаґом. Для лікарів та військових чиновників було встановлено подібні (срібні та золоті) знаки розрізнення, але кутом догори, відповідно до їх класів (I - IV класів - ще і з зіркою).

Крила цих шевронів мали 5 см у довжину та в ширину 3/4 см у солдатів та 1 см у офіцерів. На комірі мундиру повинні були міститися петлиці-хоруговки з ознаками родів зброї та номерів полків. Емблеми родів зброї польських військ (артилерії, телеграфних, автомобільних частин, авіації тощо) вцілому були ідентичними емблемам російської армії.

Солдати піхотних та артилерійських частин мали носити амарантові (малинові) лампаси на штанах, малинову випушку по нижньому краю коміра та на манжетах рукавів (на зразок російської гвардії). Для піхоти, артилерії та інженерних військ введено кашкет-"мацеївку" (з м'яким верхом). Піхотні частини не застосовували петлиць, артилерія та інженерні війська вживала чорні прямокутні хоруговки на комірі.

У кавалерії запроваджувалися англійські кашкети захисного кольору з амарантовим околишем та синьою випушкою по околишу, а також срібним кантом на козирку. На штанах - подвійний амарантовий лампас з білим кантом посередині. На комірі вміщалися подвійні амарантово-сині хоруговки (з двома язичками, подібно до польських кавалерійських петлиць міжвоєнного періоду), на манжетах - амарантові канти.

Для офіцерів передбачалося введення амуніції англійського зразка (пояс і ремінь через праве плече), для солдатів російського. На шинелях повинні були застосовуватися такі само знаки відрізнення, як і на мундирах (8).



Офіцери Уманського загону, що приєднався до 2-го Польського корпусу. Умань, весна 1918 р. В центрі сидить командувач загону є. Кшижановський. Офіцери одягнені у російські френчі та гімнастерки, на їхню належність до Польських військ вказують орли на кашкетах та шеврони на рукавах.

Officers of Uman squad that joined the 2nd Polish Corps. Uman, Spring 1918. In the center sits the commander of the detachment E. Kshyzhanovskyy. Officers dressed in Russian jacket and tunic, they belong to the Polish troops indicate eagles on caps and chevrons on the sleeves.

Проте необхідно зазначити, що це був лише зразок, якого слід було дотримуватися при введенні у польських частинах в Україні одностроїв 1-го Польського корпусу. З цією метою наказ ген. Ю. Довбур-Мусницького про введення такої уніформи підлеглих йому частинах розповсюджувався у польських формуваннях Південно-Західного, а також Румунського фронту. Фактично ж солдати створених на Південно-Західному та Румунському фронтах польських національних частин застосовували стару російську уніформу з деякими польськими елементами. Так, 8 січня 1918 р. комендант польського етапно-концентраційного пункту капітан Ю. Германовський свідчив: "Всі мої солдати вже одягнені в польські уніформи - мають орлів на шапках, шинелі обшиті матеріалом близьким до амарантового кольору, так само і кашкети. Вся біда в тому, що ми не отримали відповідних наказів і не знаємо точної польської уніформи, а імітуємо з того, що бачимо, а чи є то правильним - не знаємо" (9), у цей перехідний період у опанованій більшовиками Одесі польські військові використовували для вирізнення біло-червоні пов'язки (10). Реально до кінця існування польських частин російської армії їх солдати та офіцери вживали російські однострої з національними відзнаками та знаками розрізнення за родами зброї та частинами, оскільки запропоновані наказом ген. Ю. Довбур-Мусницького деякі елементи вбрання (англійські кашкети, амуніція тощо) не потрапляли до польських частин в Україні. У спадок від неіснуючої вже на лютий 1918 р. російської армії польським військам дісталися величезні склади російського військового одягу - концентраційні пункти польських військ було утворено у містах зі складами зброї та спорядження: Проскурові, Старокостянтинові, Кременці. Мундири саме з цих складів використовували польські військові.



Генерал-підпоручник Олександр Карницький, заступник командувача 1-го Польського корпусу (1917-1918 pp.).
На голові — польська уланська "рогатувка". Фотографія показує, як насправді виглядали генеральські шеврони. (Дерябин А. И. Гражданская война в России. 1917 — 1922: Национальные армии. ֊ M., 2000. - с. 43). У книзі звання невірно подане як "бригадний генерал".

General-pidporuchnyk Karnytskyy Alexander, deputy commander of the 1st Polish Corps (1917-1918 pp.).
On the head - Polish Lancer "rohatuvka." Photo shows how really looked generals chevrons. (Deryabin A.I. Civil War in Russia. 1917 - 1922: National Army. - M., 2000. - P. 43). The book title incorrectly filed as "Brigadier General".


Врешті з часом утворення 2-го та 3-го Польських корпусів було поступово впроваджено обмундирування та ознаки звання, що застосовувалися у 1-му Польському корпусі. На час переходу частин 2-го Польського корпусу в Україну (березень 1918) там вже було впроваджено польську уніформу та кашкети типу "мацеївка" (переважно піхота і артилерія). Кавалерійські частини носили кавалерійські мундири і шинелі з польськими ознаками родів та видів зброї та військових звань на рукавах. Оскільки наказом генерала Ю. Довбур-Мусницького вводилися полкові кольори лише для чотирьох уланських полків 1 -го корпусу, солдати та офіцери 5-го та 6-го уланських полків 2-го Польського корпусу вживали на комірі амарантово-сині хоруговки загальної кавалерії (11). Такі ж кольори використо-вували і в 7-му уланському полку 3-го Польського корпусу. Ознакою солдатів Рицарського леґіону 3-го Польського корпусу була сірого кольору "мацеївка" з чорним козирком. Дивізіон кінної артилерії носив кашкети з чорним околишем і випушкою, чорно-малинові подвійні петлиці та амарантові лампаси. Солдати Окремого дивізіону (пізніше - Полку) шеволежерів 3-го корпусу мали амарантові околиші і білі випушки на кашкетах, амарантові лампаси на штанах і ама-рантові з білою випушкою петлиці на комірах (12).

З часом об'єднання усіх частин та підрозділів, що належали до 3-го Польського корпусу, у Легку бригаду 3-го корпусу, там було введено свої однострої. У наказі № 5 до Легкої бригади від 1 травня 1918 р. було встановлено форму її частин: загально-кавалерійська уніформа (тобто з кашкетами з амарантовим околишем та синьою випушкою, подвійним амарантовим лампасом з білим кантом посередині на штанах та амарантовими кантами на рукавах), але блакитно-біла хоруговка на комірі мундира (13).

Дещо пізніше для Окремого стрілецького батальйону Легкої бригади було вироблено окремі уніформи. Розпорядженням від 23 травня 1918 р. було затверджено наступний однострій: "жовті канти на кашкетах, жовті випушки на штанах і жовті тасемки на рукавах і на застібках блузи" (14), у наказі до Окремого батальйону від 5 червня 1918 р. уточнювалося наступне. Хоруговки на мундирах і шинелях повинні бути жовті без випушок, з прямими кутами, розмірами 6 см на 2 см на мундир та 8 см на 2 см на шинель. "Навколо погонів -жовта випушка. Штани можуть бути сині з жовтою випушкою. Кашкети англійські з жовтим лампасом (!) без випушок, на козирку - білий кант. Жодних відступів від затвердженої уніформи не допускається" (15). Військові звання, як і раніше, позначали на лівому плечі шевронами.

Свою унікальну уніформу було розроблено і для 1-го загону бронеавтомобілів Польських військ в Україні, що спочатку входив до 2-го Польського корпусу, але потім, не маючи змоги вирушити з рештою частин корпусу на схід, пішов північніше місця свого розташування (М. Чечельник), до диспозиції частин 3-го Польського корпусу. 18 травня 1918 р. під час постою в м. Рудниці було видано наказ, що реґламентував однострій солдат та офіцерів загону. Відтак кашкет мав бути захисного кольору з "чорним оксамитовим лампасом", козирком захисного кольору зі срібним кантом та ременем кольору хакі. Штани чорні з чорними двома оксамитовими лампасами і амарантовою смугою між ними. Мундир синій або захисного кольору зі стояче-відкладним коміром чорного оксамиту. Шинель - "грубого солдатського сукна" з одним рядом ґудзиків і обрамованими амарантовою стрічкою коміром і манжетами. Петлиці на шинелі чорного кольору з амарантовою випушкою, комір френча без петлиць, на петлиці - малюнок панцерного авто (на френчі ֊ просто на комірі). Окрім звичайних ознак звання, на лівому рукаві передбачалося носіння знаку бронеавтомобільного загону - "два колеса з крильцями і кулеметом зверху" (16), емблема російських бронечастин на завершальному етапі Світової війни.

Очевидно, у складному положенні польських військових формувань в Україні, коли через дії окремих солдатів чи польських партизанських загонів їх звинувачували у насильствах над українським населенням, носіння польських відзнак було обов'язковим задля уникнення непорозумінь. За дотриманням уживання солдатами вказаної форми уважно слідкували командувачі підрозділів та частин. Командувач Легкої бригади 3-го Польського корпусу полк. Ю. Руммель звертав увагу на необхідність бути точним в уніформі: "Особливо точно слід дотримуватися, щоб солдати не носили обмундирування інших родів зброї та ознаки інших родів зброї, ніж тої, до якої належать. Носіння неправильного обмундирування ускладнює спостереження за солдатом" (17). Не віталася військовим начальством і надмірна парадність мундирів: наприклад, командування польських частин у Одесі вважало неприйнятним носіння при формі деякими офіцерами парадних палашів, непотрібних у бою (18). Такими залишалися уніформи солдатів та офіцерів польських частин в Україні до їх роззброєння протягом квітня - червня 1918 р. Однострої були вироблені за оригінальним зразком, оздоблювалися національною символікою, а тому стали символом унезалежнення утворених у російській армії національних польських частин, вони були фактично одностроями незалежної Польської армії. Одночасно деякі елементи польських уніформ (французькі френчі, англійські погони, кашкети, спорядження, шеврони тощо) вказували на союзницьке щодо країн Антанти становище польських частин.



Кокарда 2-го Польського корпусу. 1917 - 1918 pp.
Кокарда у вигляді польського коронованого орла з випростаними крилами, що тримає у кігтях щит амазонок — пельту (традиційна польська військова емблема на кашкет з часів Наполео-нівських війн). У щиті напис "II KORPUS".
(З книги: Welna M. Wojsko Polskie w Rosji i we Francji w latach 1914— 1919. Odznaki, orzełki i oznaki. — Wroclaw, 2000. — с. 1 обкладинки)

Badge of the 2nd Polish Corps. 1917 - 1918.
Cockade as Polish crowned eagle wings, to those holding in the Claw Shield Amazons - peltu (traditional Polish military emblem on the cap since Napoleon nivskyh wars). In the shield the inscription "II KORPUS".
(From the book: Welna M. Wojsko Polskie w Rosji i we Francji w latach 1914 - 1919. Odznaki, orzełki i oznaki. - Wroclaw, 2000. - P. A cover)




Комбатантська відзнака 2-го Польського корпусу. 1918 р.
Бронза, монолітна конструкція, 41 X 42 мм. У 1918 р. відзнака вироблялася у Києві. У 1921 р. офіційно зареєстрована у Міністерстві військових справ Речі Посполитої.
(www.coins-la-galerie-numismatique.com/)

Kombatantska award of the 2nd Polish Corps. In 1918
Bronze, monolithic structure, 41 X 42 mm. In 1918 the award was made by Kiev. In 1921, officially registered with the Ministry of Military Affairs of the Commonwealth.
(www.coins-la-galerie-numismatique.com/)




Знак Легкої бригади 3-го Польського корпусу. 1918 р.
Розмір 30 X 33 мм. Встанов-лении наказом командувача Легкої бригади 3-го корпусу полк. ю. Руммеля № 18 від 17.07.1918 р. Використову-вався як комбатантська від-знака солдатів 3-го Польського корпусу.
(З книги: Welna M. Wojsko Polskie w Rosji i we Francji w latach 1914— 1919. Odznaki, orzełki i oznaki. - Wroclaw, 2000. - s. 43)

Sign of the Light Brigade of the 3rd Polish Corps. 1918
Size 30 X 33 mm. Set-Lena order of the commander of the Light Brigade of the 3rd Corps regiment. yu. Rummelya № 18 from 17.07.1918, the used-as kombatantska therefore had to sign-soldiers of the 3rd Polish Corps.
(From the book: Welna M. Wojsko Polskie w Rosji i we Francji w latach 1914 - 1919. Odznaki, orzełki i oznaki. - Wroclaw, 2000. - S. 43)


Офіційних польських військових нагород у період існування Польських військ в Україні не існувало. Хоча Польські війська в Україні, так само як і 1-й Польський корпус ген. Ю. Довбур-Мусницького, вважалися армією Польщі, незалежною від російського командування, їх солдати та офіцери залюбки носили медалі та ордени, якими вони були нагороджені саме цим командуванням. Так, особливо престижним, як і у російській армії, вважався хрест та орден Св. Георгія. Серед кавалерів ордену було чимало офіцерів та генералів польських частин в Україні, серед яких слід згадати генерал-поручника Сильвестра Станкевича, першого командувача 2-го Польського корпусу (завершив свій шлях у Добровольчій армії; був нагороджений 4-м та 3-м ступенями ордену та Георгіївською зброєю), генерал-поручника Євгенія де Геннінґ-Міхаеліса, генерал-підпоручника Олександра Осинського, командувача Легкої бригади 3-го корпусу Польських військ полковника Юлія Руммеля, першого начальника штабу 2-го Польського корпусу підполковника Сергія Соллогуба, командувача польськими частинами Одеського округу поручника Станіслава Скшинського (усі - 4-ий ступінь та зброя), командувачів 4-ї польської стрілецької дивізії 2-го корпусу полковника Люціана Купчинського (так само) та генерал-підпоручника Владислава ґлясса (4 ст.), командувача 7-го уланського полку (3-й корпус) полковника Генріха Кунцмана (Георгіївська зброя) та багатьох інших. Свідченням бойової слави власника були і інші російські ордени: Св. Володимира, Св. Станіслава, Св. Анни. З цими орденами офіцери фотографувалися і тоді, коли вже не знаходилися у лавах російської армії, а служили справі відбудови незалежної Польщі.

Пам'ятні нагородні відзнаки для солдатів і офіцерів польських частин в Україні стали з'являтися вже після роззброєння цих формувань. Перший такий орден на згадку про службу у Польських військах в Україні було затверджено для учасників 2-го Польського корпусу, що 11 травня 1918 р. був силою роззброєний німцями під Каневом. Знак являє собою хрест з розширеними кінцями із зображенням кокарди корпусу - коронованого орла зі щитом-пельтою і написом "II KORPUS", перехрещеними мечами і написами на крилах хреста: "11 V 1918" і "KANIÓW" (19). Іншу відзнаку встановив командувач Легкої бригади 3-го Польського корпусу полк. Ю. Руммель. Вже після ліквідації Польських військ та демобілізації солдатів 17 липня 1918 р. він видав наказ N9 28: "На згадку про службу в бригаді встановлюю наступний знак: орден 4-го ступеня "Virtuti Militari" темний, оксидований, на лівому крилі ордену літери L. в., на правому: III. к. - що означає: Легка бригада III корпусу; на верхньому: 1917, на нижньому крилі: 1918. Посередині білий орел з неоксидованого срібла. На право носіння знаку буде видано кожному посвідчення. Ціна знаку 24 рублі; набувати знак можуть лише ті, хто має посвідчення, показуючи його ювелірові Василевському у Вінниці - на бічній вулиці навпроти костьолу. Командувач бригади ю. Руммель. " (20)

Інші відзнаки поставали вже пiсля здобуття Польщею своєi незалежності, коли у Польщі почали виникати комбатантські спілки солдатів та офіцерів. Для увічнення військової служби у різних польських формуваннях ці організації (Одеський союз, Союз 3-го Польського корпусу та і н. ), об'єднані у Федерацію Союзів Оборонців Вітчизни, розробляли власні проекти нагород для учасників подій 1914-1918 pp. Так упродовж 1919-1922 pp. виникли пам'ятні відзнаки учасників Об'єднання військових поляків Румунського фронту і 2-го Польського корпусу, Об'єднання військових поляків і польських військових формувань Одеського округу, Рицарського леґіону 3-го корпусу та ін. (21) Подібні знаки існували і для військових інших польських частин, створених упродовж 1914-1920 pp. у різних країнах.

Слід згадати, що тогочасні фотографії значно краще відображають стан обмундирування у 1-му Польському корпусі, ніж у Польських військах в Україні, оскільки фотографій із зображеннями військових 2-го та 3-го Польських корпусів збереглося дуже мало. Але й вони засвідчують, що застосування окремих елементів польських одностроїв відрізнялося у різних частинах. Так, недостатньо чітко регламентувалося розміщення кокарди на кашкетах. Зустрічаються зображення військових у кашкетах з польськими орлами як на околиші (на місці старої російської кокарди "царське око"), так і на стику околиша і тулії. Далі, хоча наказ, за яким встановлено польський однострій у 1-му корпусі, передбачав носіння відзнак звання на 10 см нижче плеча, шеврони носили насправді дещо нижче, а то й трохи вище ліктя. Як видно з фотографії, що зображує генерал-підпоручника О. Карніцького, генеральський шеврон міг бути не з прямокутними (як це передбачено у наказі), а зі зрізаними кінцями. Також помітно, що шеврон має більш ніж регламентований наказом ген. Ю. Довбур-Мусницького 1 см ширини.



Комбатантська відзнака Рицарського легіону 3-го Польського корпусу. 1921 р.
Посріблена бронза, хрест емальований, складається з 4-х фрагментів, у щиті літери "L" і "R" ("Legia Rycerska"), на щиті написи "1918", "Kijow", "Wolyn", "Podole" (Київ, Волинь, Поділля — бойовий шлях частини у 1918 р.) У 1921 р. офіційно зареєстрована у Міністерстві військових справ Речі Посполитої.
(З сайту: http://www.coins-la-galerie-numismatique.com/)

Kombatantska award knightly Legion of the 3rd Polish Corps. In 1921
Silvered bronze, enameled cross, consisting of the 4 fragments in a board letter "L" and "R" ("Legia Rycerska"), on board the inscriptions "1918", "Kijow", "Wolyn", "Podole" (Kyiv , Volhynia, Podolia - battle of the way in 1918) in 1921, officially registered with the Ministry of military Affairs of the Commonwealth.
(From the site: www.coins-la-galerie-numismatique.com/)




Нагрудний знак Об'єднання військових поляків Одеського округу. Близько 1922 р.
Бронза, посріблення, позолота, розмір 35 χ 35 мм. у центральному щитку літери ZPW" (Związek Polakow-Wojskowych, Об'єднання військових-поляків) ірік "1917". Видавався солдатам, що належали до Об'єднання військових поляків Одеського військового округу та польських військових формувань Одеси (1917 - 18 рр).
(З сайту: www.coins-la-galerie-numismatique.com/)

Breastplate of the Association of Poles Odessa military district. Around 1922
Bronze, posriblennya, gilt, size 35 χ 35 mm. a central data plate letters ZPW "(Związek Polakow-Wojskowych, Union military-Poles) IRIKOM" 1917. "The passport was issued to soldiers belonging to the Association of Polish military Odessa Military District and Polish military forces of Odessa (1917 - 18 years).
(From the site: http://www.coins-la-galerie-numismatique.com/)


З ліквідацією Польського війська в Україні (одночасно у районі Бобруйська було роззброєно 1-й Польський корпус) елементи застосовуваної ними уніформи передаються іншим польським формуванням, що у 1918-1920 pp. перебували на території колишньої Російської Імперії: польських частин у Мурманську, на Кубані, 4-ї та 5-ї польських стрілецьких дивізій та дрібних підрозділів. Але так само, як і польські формування російської армії не стали армією незалежної Польщі, так і їх уніформа не передалася до Війська Польського Другої Речі Посполитої. У листопаді 1918 p., коли відродилася незалежна польська держава, її армія одягла на себе однострої інших формувань часів Світової війни 1914-1918 pp. - т. зв. Польських Сил Збройних німецької армії, а пізніше - й Армії Польської у Франції. Військові звання знову, як і у російській армії, було розміщено на погонах (22).

Ілюстрації на 3-й сторінці обкладинки.




А. Відзнаки Польських військ в Україні. 1917— 1918 pp. 1 — рядовии, 2 — капрал, з — молодший підофіцер (у кінноті — застемповий), 4 — старший підофіцер (взводний), 5 — сержант (вахмістр), 6 — хорунжий, 7 — підпоручник (корнет), 8 — поручник, 9 — підкапітан (підротмістр), 10 — капітан (ротмістр), 11 — підполковник, 12 — полковник, 13 — генерал-підпоручник, 14 — генерал-поручник, 15 — генерал броні.
Примітки: 1. Підхорунжі мали шеврони відповідно до займаного становища — сержантські чи старших підофіцерів зі стрічкою срібного кольору, що поєднувала кінці верхнього шеврону. 2. Звання генерал броні було лише на папері. Найвищим званням у польському війську того часу був генерал-поручник (колишній генерал-лейтенант російської армії). 3. Лікарі та чиновники XIV —V класів носили подібні шеврони (номери 6—12), але кутом догори, лікарі та урядовці з IV по II класів — шеврони у поєднанні з золотою зіркою під ними.





Б. 1. Підполковник артилерії 2-го Польського корпусу. Березень 1918 р.

Цей офіцер розпочав службу в польських військових частинах на боці Австро-Угорщини та Німеччини, однак 15 лютого 1918 р. разом з Польським допоміжним корпусом перейшов фронт та приєднався до 2-го Польського корпусу. Він одягнений у російську папаху з польським артилеріиським орлом-кокардою, російську шинель з польськими відзнаками (малиновими кантами на рукавах, чорними з малиновими випушками артилерійськими петлицями, золотою нашивкою підполковника на лівому рукаві), російські чоботи. Оснащений офіцерським шкіряним спорядженням, австрійським польовим біноклем зр. 1908 р. та особистою зброєю: шаблею зр. 1861 р. з офіцерським золотим темляком та револьвером системи Раста-Гассера зр. 1898 p., якими користувалися польські добровольці з іншого боку фронту.

2. Вахмістр польського уланського полку в парадній уніформі. Січень-травень 1918 р.

Такий однострій використовували у 5-7־му уланських полках Польських військ в Україні. Улан, за польською традицією, віддає честь двома пальцями. Кашкет англійського крою з малиновим околишем, синьою випушкою по околишу та козирком зі срібним кантом. Мундир крою френч з малиново-синьою хоруговкою на комірі та з малиновим кантом на манжетах. На лівому рукаві - малинова нашивка вахмістра, з плеча звисають китицi білого етишкетного шнура. Штани сині з малиновими лампасами і білою смугою посередині. Офіцер озброєний російською шашкою зр. 1881 р.

3. Старший підофіцер-кулеметник 1-го загону броне-автомобілів 3-го Польського корпусу. Травень 1918 р.

Однострій встановлено наказом від 18 травня 1918 р. Кашкет захисного кольору з чорним околишем та випушкою по тулії. Мундир синій; комір чорний оксамитовий, зі знаком підрозділу - срібним зображенням бронемашини (гіпотетично). Штани чорні з оксамитовими чорними лампасами і амарантовою стрічкою між ними. На лівому рукаві потрійний малиновий шеврон (відзнака звання старшого підофіцера) та жовта емблема бронеавтомобільних частин. Озброєння - револьвер системи Нагана зр. 1895 р.
Малюнки автора.

1. Докладніше про Польське військо в Україні див.: Bagiński H. Wojsko Polskie nа Wschodzie. 1914-1920. - Warszawa, 1921; Wrzosek M. Polskie korpusy wojskowe w Rosji w latach 1917-1918. - Warszawa, 1969; Lipiński W. Walka zbrojna o niepodległość Polski w latach 1905-1918. - Warszawa, 1990; Папакін Α. Г. Створення польських військових формувань у складі російської армії підчас Першої світової війни // Наука. Релігія. Суспільство. - 2004. - № 4. - с. 32-43; Папакін А. Польські військові корпуси на території України 1917-1918 pp. // Військово-історичний альманах. - 2006. - № 1. - с. 25-41.
2. Дерябин А. И. Гражданская война в России. 1917-1922: Национальные армии. - M.: ACT, 2000; Можейко И. Польские нагрудные знаки эпохи Гражданской войны в России // Цейхгауз. - 1995. - № 4; Шахов А. Польские военные формирования в России 1914 -1920. - М., 1989 (Библиотека ВИК №31).
3. Wielecki H. Polski mundur wojskowy 1918-1939. - Warszawa, 1995; Album mundurów 1-go Polskiego Korpusu. - Warszawa: Barwa i Bron, 2005.
4. Державний архів Київської області, ф. 1787, оп. 1,спр. 15, арк. 59 зв.
5. Там само, арк. 20 зв.
6. Там само, оп. 2, спр. 1, арк. 34.
7. Там само, спр. 2, арк. 59-59 зв., 61-613В.; оп. 1, спр. 9, арк. 18-18 зв.
8. Там само, арк. 61-613В.
9. Там само, оп. 2, спр. 4, арк. 117.
10. Одесский листок. ֊ 1918. - № 46. - с.2
11. Hlawaty A. Dzieje 6 puiku ulanow Kaniowskich. - Londyn, 1973. - s. 14.
Велика кількість офіцерів у польських частинах спричинила неможливість приділення їх на командні посади у частини і підрозділи, тому з них утворювали своєрідний резерв для нових частин: "рицарські" або "офіцерські легіони" ("Legia Rycerskie", "Legiony Oficerskie"), де офіцери служили у якості рядових. Подібні "легіони" існували у всіх трьох польських корпусах (два у 1 -му корпусі та по одному у 2-му та 3-му).
12. ДАКО, оп. 1, спр. 10, арк. 12; w. Dzierzykraj-Stokalski "Do Zarysu Historii Lekkiej Brygady III Korpusu Wojsk Polskich na Wschodzie": Centralne Archiwum Wojskowe, Warszawa (далі -CAW), dział Wojskowe Biuro Historyczne, Wydziai Formacji Polskich, sygn. I. 341. 1. 443, s. 5.
13. CAW, dział Formacje Wschodnie, zespól Lekka Brygada III Korpusu, sygn. 1.122.72. 3, s. 392.
14. Ibid., s. 32.
15. Ibid., s. 169.
16. CAW, ibid., zespyi 1-szy Oddziai samochodyw opancerzonych, sygn. 1.122. 75. 7, s. 20-21.
17. Ibid., s. 374.
18. Одесский листок. - 1918. - N9 53. - с. 4.
19. Weina M. Wojsko Polskie w Rosji i we Francji w latach 1914-1919. Odznaki, orzeiki i oznaki. - Wrociaw, 2000. - s. 41.
20. CAW, ibid., zespol Lekka Brygada III Korpusu, sygn. I. 122. 72. 3, s. 431.
21. Welna M. Op. cit. - S. 22, 23, 27, 36, 42, 46.
22 Див.: Wielecki H. Polski mundur wojskowy 1918-1939. - Warszawa, 1995; Дерябин А. и. Гражданская война в России 1917-1922. Войска интервентов. - м., 2003; Шахов А. В. Униформа Войска Польского в 1917-1920 гг. // Сержант. - 1998. - № 2 (7). - с. 37-40.

Николай
Registered User




From: Воронеж
Messages: 1521

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 28-05-2012 23:58
 
Официальное название польских войск в Украину в декабре 1917 - июне 1918 pp. носили военные формирования, образованные из солдат бывшей российской армии польской национальности, в указанный период Польское войско (в который входили части 2-го и 3-го Польских корпусов) находились на территории Украинской Народной Республики (УHP) и Украинского Государства. Вместе с 1-м Польским корпусом ген. Ю. Довбур-Мусницкого, образованным ранее, в 1917 г., и сосредоточенным на время создания польских формирований в Украине и Бессарабии в районе Быховский крепости, эти части составляли единую польскую армию, которая стремилась после освобождения своей родины от немецкой оккупации стать армией возрожденной Речи Посполитой.

Артем Папакин

УНИФОРМА ПОЛЬСКИХ ВОЙСК В УКРАИНЕ. 1917-1918


Официальное название польских войск в Украину в декабре 1917 - июне 1918 pp. носили военные формирования, образованные из солдат бывшей российской армии польской национальности, в указанный период Польское войско (в который входили части 2-го и 3-го Польских корпусов) находились на территории Украинской Народной Республики (УНР) и Украинского Государства. Вместе с 1-м Польским корпусом ген. Ю. Довбур-Мусницкого, образованным ранее, в 1917 г., и сосредоточенным на время создания польских формирований в Украине и Бессарабии в районе Бобруйской крепости, эти части составляли единую польскую армию, которая стремилась после освобождения своей родины от немецкой оккупации стать армией возрожденной Речи Посполитой.

Формирование польских национальных частей в Украине проходило в тяжелых условиях самовольной демобилизации и распространения анархии на фронте. К этому добавлялось неблагосклонное отношение к польским вооруженным силам со стороны украинской власти. Поэтому в феврале 1918 г., накануне прихода в Украину войск Германии и Австро-Венгрии, из польских военнослужащих Румынского (главным образом IX-й, VIII-й и IV-й армии) и Юго-Западного фронтов (VII-й и некоторые части XI-й армии) был образован неполный 2-й Польский корпус (имел одну полную стрелковую дивизию и два уланских полки), несколько подразделений в подчинении командования 3-го Польского корпуса, а также польское подразделение в Одессе, которое находилось на стадии формирования. Только в апреле 1918 г. было образовано Главное командование польских войск в Украине и реорганизованы подчиненные ему части, однако это не могло их спасти от ликвидации. Нежелание оккупационных войск иметь в тылу вражески настроенные войска привело в мае - июне 1918 г. к постепенному разоружению польских корпусов: одесский отряд добровольно сложил оружие, 2-й корпус ген. Ю. Галлера (1873-1960), отправившись за Днепр, за зону австро-немецкой оккупации, был разбит немецкими войсками в битве под Каневом 11 мая 1918 p., а Легкая бригада 3-го корпуса (все части 3-го корпуса) под командованием полковника Ю. Руммеля (1881-1967) была разоружена австро-венгерской армией 10 июня 1918 в Винницкой области. На момент разоружения польские войска в Украине насчитывали более 11 тысяч военнослужащих (в том числе около 1350 офицеров), более 50 орудий и 10 самолетов (1).

Пребывание польских воинских частей на украинской территории в 1917-1918 гг. является одной из наименее изученных страниц отечественной истории этого периода. То же самое, даже в большей степени, касается униформы польских войск в Украине. Отечественному читателю знакомы разве что издания русских униформистов (2), возможно, польские труды (3), однако они в полной мере не отражают даже обмундирование 1-го Польского корпуса и вовсе не касаются формы польских частей, которые находились в Украине. Основательные исследования истории польских формирований русской армии, такие как труд Г. Багинского, содержащие утверждения, что, мол, польские военные в Украине носили такие же форму, как и в 1-м Польском корпусе. Однако, как оказалось, они лишь частично правдивы.

После создания Главного инспектората польских войск в Украине во главе с генерал-майором Евгением где Геннинг-Михаэлисом (1863-1939) был впервые поставлен вопрос об униформе вновь частей в Украине и Бессарабии. Хотя в первом приказе Главного инспектора (15 декабря 1917) отмечалось, что "вопрос об обмундировании еще не поставлен" (4), там же предписывалось заменить российскую кокарду белым орлом со щитом, а также носить награду из национальных цветов на груди. Уточнение относительно мундиров для польских частей в Украине привел непосредственный подчиненный генерала Е.Михаэлиса, председатель Объединения военных поляков Юго-Западного фронта генерал-майор Эдмунд Пиотровский: "Впредь до установления формы приказываю кокарду заменить польским орлом, а на груди носить розетку или бантик национальных цветов" (5). Однако это была временная мера, необходимая на переходном этапе создания польского войска с целью выделения польских военных из среды русских солдат.

Уже 21 декабря комиссар польских войск VII-й армии штабс-ротмистр Витольд фон Энгель указывал ген. Е. Пиотровскому на необходимость издать приказ по польским войскам Юго-Западного и Румынского фронтов по изменению униформы "по образцу французской согласно приказу Начполя (Начполь - Главный польский военный комитет - A.П.) и комкора (командующего корпусом. - А. П .) Первого польского". Генерал Е. Пиотровский благосклонно отнесся к этому требованию и направил запрос Главного инспектора польских войск в Украине (6).

В результате этих попыток уже 23 декабря 1917 ген. Е. Михаэлис в своем приказе № 9 отметил: "Приказываю, чтобы все военные поляки срочно надели униформу 1-го Польского корпуса". Подробное описание униформы было приведено в приложении к приказу (7). Поэтому были отменены русские погоны, вместо них использовали узкие погоны защитного цвета, вместо русской кокарды на фуражки помещен серебряный польский орел. Форма орла различалась: генералы носили орла с протянутыми крыльями и хвостом, артиллеристы - такого же орла, держащего в лапах скрещенные пушки, остальные солдаты и офицеры - орла со щитом-пельтою. У нижних чинов на пельти был помещен малый треугольный щиток с номером воинской части.

Отличия воинского звания в виде прямоугольных шевронов углом вниз помещались на левом рукаве на предплечье. Нижние чины (рядовые, капралы, младшие подофицеры, старшие подофицеры, сержанты) имели Амарантовые шевроны (от одного до четырех), подхорунжие - три амаранта и один серебряный, обер-офицеры (хорунжие, подпоручик, поручики, подкапитаны и капитаны) - серебряные ( капитан - три серебряных и один золотой), штаб-офицеры - золотые шевроны (два для подполковника и три для полковника), генерал-подпоручик один и генерал-поручик - два золотых шеврона с гусарским зигзагом. Для врачей и военных чиновников были установлены подобные (серебряные и золотые) знаки различия, но углом вверх, в соответствии с их классом (I - IV классы - еще и со звездой).

Концы этих шевронов имели 5 см в длину, а в ширину 3/4 см у солдат и 1 см в офицеров. На воротнике мундира должны были помещаться петлице-хоруговки с эмблемами родов оружия и номерами полков. Эмблемы родов оружия польских войск (артиллерии, телеграфные, автомобильные частей, авиации и т.д.) в целом были идентичными эмблемам русской армии.

Солдаты пехотных и артиллерийских частей должны носить амарантовые (малиновые) лампасы на штанах, малиновую выпушку по нижнему краю воротника и на манжетах рукавов (подобно российской гвардии). Для пехоты, артиллерии и инженерных войск введена фуражка-"мацеивка" (с мягким верхом). Пехотные части не носили петлиц, артиллерия и инженерные войска применяли черные прямоугольные хоруговки на воротнике.

В кавалерии вводились английские фуражки защитного цвета с амарантовым околышем и синей выпушкой по околышем, а также серебряным кантом на козырьке. На брюках - двойной Амарантовый лампас с белым кантом посередине. На воротнике помещались двойные амарантово-синие хоруговки (с двумя язычками, подобно польским кавалерийским петлиц межвоенного периода), на манжетах - амарантовые канты.

Для офицеров предусматривалось введение амуниции английского образца (пояс и ремень через правое плечо), для солдат русского. На шинелях должны были применяться такие же знаки отличия, как и на мундирах (8).

Однако необходимо отметить, что это был лишь образец, которому следовало придерживаться при введении в польских частях в Украине мундиров 1-го Польского корпуса. С этой целью приказ ген. Ю. Довбур-Мусницкого о введении такой униформы подчиненных ему частях распространялся в польских формированиях Юго-Западного, а также Румынского фронта. Фактически же солдаты созданных на Юго-Западном и Румынском фронтах польских национальных частей носили старую русскую униформу с некоторыми польскими элементами. Так, 8 января 1918 комендант польского этапно-концентрационного пункта капитан Ю. Германовский доносил: "Все мои солдаты одеты в польскую униформу - имеют орлов на шапках, шинели обшиты материалом, близким к амарантовому цвету, так же и фуражки. Вся беда в том, что мы не получили соответствующих приказов и не знаем точной польской униформы, а имитируем то, что видим, а правильно ли это - не знаем "(9). В этот переходный период в захваченной большевиками Одессе польские военные использовали для выделения бело-красные повязки (10). Реально до конца существования польских частей российской армии их солдаты и офицеры носили российскую униформу с национальными наградами и знаками различия по родам оружия и частями, поскольку предложенные приказом ген. Ю. Довбур-Мусницького некоторые элементы одежды (английские фуражки, амуниция и т.п.) не попадали в польских частей в Украине. В наследство от несуществующей уже на февраль 1918 российской армии польским войскам достались огромные склады российского военного обмундирования - концентрационные пункты польских войск были образовано в городах со складами оружия и снаряжения: Проскурове, Староконстантинове, Кременце. Мундиры именно с этих складов использовали польские военные.

Наконец со временем образования 2-го и 3-го Польских корпусов было постепенно введено обмундирование и знаки отличия, применявшиеся в 1-м Польском корпусе. Во время перехода частей 2-го Польского корпуса в Украине (март 1918) там уже были внедрены польская униформа и фуражки типа "мацеивка" (преимущественно в пехоте и артиллерии). Кавалерийские части носили кавалерийские мундиры и шинели с польскими знаками родов и видов оружия и воинских званий на рукавах. Поскольку по приказу генерала Ю. Довбур-Мусницького вводились полковые цвета только для четырех уланских полков 1-го корпуса, солдаты и офицеры 5-го и 6-го уланских полков 2-го Польского корпуса носили на воротнике амарантово-синие хоруговки общей кавалерии (11). Такие же цвета использовались и в 7-м уланском полку 3-го Польского корпуса. Признаком солдат Рыцарского легиона 3-го Польского корпуса была серого цвета "мацеивка" с черным козырьком. Дивизион конной артиллерии носил фуражки с черным околышем и выпушкой, черно-малиновые двойные петлицы и амарантовые лампасы. Солдаты Отдельного дивизиона (позже - Полка) шеволежеров 3-го корпуса имели Амарантовые околыши и белые выпушки на фуражках, амарантовые лампасы на брюках и амарантовые с белой випушкою петлицы на воротниках (12).

Со временем объединение всех частей и подразделений, принадлежащих к 3-му Польскому корпусу, в Легкую бригаду 3-го корпуса, там была введена своя униформе. В приказе № 5 к Легкой бригаде от 1 мая 1918 г. была установлена форма ее частей: обще-кавалерийская униформа (т.е. фуражки с амарантовым околышем и синей выпушкой, двойными амарантовыми лампасами с белым кантом посередине на штанах и амарантовыми кантами на рукавах), но голубовато-белая хоруговка на воротнике мундира (13).

Несколько позже для Отдельного стрелкового батальона Легкой бригады была произведена отдельная униформа. Распоряжением от 23 мая 1918 г. была утвержден следующая униформа: "желтые канты на фуражках, желтые выпушки на брюках и желтые тесемки на рукавах и на застежках блузы" (14). В приказе по Отдельному батальону от 5 июня 1918 уточнялось следующее. Хоруговки на мундирах и шинелях должны быть желтые без ввпушок, с прямыми углами, размерами 6 см на 2 см на мундир и 8 см на 2 см на шинель. "Вокруг погон - желтая выпушка. Брюки могут быть синие с желтой выпушкой. Фуражки английские с желтыми лампасами (!) без выпушок, на козырьке - белый кант. Отступления от утвержденной униформы не допускаются" (15). Воинские звания, как и раньше, обозначались на левом плече шевронами.

Своя уникальная униформа была разработана и для 1-го отряда бронеавтомобилей Польских войск в Украине. Первоначально он входил во 2-й Польский корпус, но потом, не имея возможности двинуться с остальными частями корпуса на восток, пошел севернее места своего расположения (м. Чечельник), к диспозиции частей 3-го Польского корпуса. 18 мая 1918 во время постоя в г. Рудница был издан приказ, регламентирующий униформу солдат и офицеров отряда. По нему фуражка должен быть защитного цвета с "черным бархатным лампасом", козырьком защитного цвета с серебряным кантом и ремнем цвета хаки. Брюки черные с черными двумя бархатными лампасами и амарантовой полосой между ними. Мундир синий или защитного цвета со стояче-отложным воротником черного бархата. Шинель - "грубого солдатского сукна" с одним рядом пуговиц и обрамленная амарантовой лентой воротником и манжетами. Петлицы на шинели черного цвета с амарантовой выпушкой, воротник френча без петлиц, на петлице - рисунок бронеавтомобиля (на френче - просто на воротнике). Кроме обычных знаков звания, на левом рукаве предполагалось ношение знака бронеавтомобильного отряда - "два колеса с крылышками и пулеметом сверху" (16), эмблема российских бронечастей на завершающем этапе Мировой войны.

Очевидно, в сложном положении польских военных формирований в Украине, когда из-за действий отдельных солдат или польских партизанских отрядов их обвиняли в насилиях над украинским населением, ношение польских отличий было обязательным во избежание недоразумений. За соблюдением употребления солдатами указанной формы внимательно следили командующие подразделений и частей. Командующий Легкой бригады 3-го Польского корпуса полк. Ю. Руммель обращал внимание на необходимость быть точным в униформе: "Особенно точно следует придерживаться, чтобы солдаты не носили обмундирование других родов оружия и эмблем других родов оружия, чем тех, к которой принадлежат. Ношение неправильного обмундирования затрудняет наблюдение за солдатом" (17) . Не приветствовалась военным начальством и чрезмерная парадность мундиров: например, командование польских частей в Одессе считало неприемлемым ношение при форме некоторыми офицерами парадных палашей, ненужных в бою (18). Такой оставалась униформа солдат и офицеров польских частей в Украине к их разоружению. В течение апреля - июня 1918. Форма была произведена оригинального образца, украшалась национальной символикой, а потому стала символом независимости образованных в российской армии национальных польских частей, она была фактически униформой независимого Польской армии. Одновременно некоторые элементы польской униформы (французские френчи, английские погоны, фуражки, снаряжение, шевроны и др.) указывали на союзническое отношении стран Антанты к положению польских частей.

Официальных польских военных наград в период существования Польских войск в Украине не существовало. Хотя польские войска в Украине, так же как и 1-й Польский корпус ген. Ю. Довбур-Мусницкого, считались армией Польши, независимой от российского командования, их солдаты и офицеры охотно носили медали и ордена, которыми они были награждены именно этим командованием. Так, особо престижным, как и в русской армии, считался крест и орден Св. Георгия. Среди кавалеров ордена было немало офицеров и генералов польских частей в Украине, среди которых следует упомянуть генерал-поручика Сильвестра Станкевича, первого командующего 2-го Польского корпуса (завершил свой путь в Добровольческой армии; был награжден 4-м и 3-м степенями ордена и Георгиевским оружием), генерал-поручика Евгения где Геннинг-Михаэлиса, генерал-подпоручика Александра Осинского, командующего Легкой бригады 3-го корпуса Польских войск полковника Юлия Руммеля, первого начальника штаба 2-го Польского корпуса подполковника Сергея Соллогуба, командующего польскими частями Одесского округа поручителя Станислава Скшинського (все - 4-я степень и оружие), командующих 4-й польской стрелковой дивизии 2-го корпуса полковника Люциана Купчинского (так же) и генерал-подпоручика Владислава Гляссе (4 ст.), командующего 7-го уланского полка ( 3-й корпус) полковника Генриха Кунцмана (Георгиевское оружие) и многих других. Свидетельством боевой славы владельца были и другие российские ордена: Св. Владимира, Св. Станислава, Св. Анны. С этими орденами офицеры фотографировались и тогда, когда уже находились в рядах российской армии, и когда служили делу восстановления независимой Польши.

Памятные наградные знаки отличия для солдат и офицеров польских частей в Украине стали появляться уже после разоружения этих формирований. Первый такой орден в память о службе в польских войсках в Украине был утвержден для участников 2-го Польского корпуса, который 11 мая 1918 г. был силой разоружен немцами под Каневом. Знак представляет собой крест с расширенными концами с изображением кокарды корпуса - коронованного орла со щитом-пельтою и надписью "II KORPUS", перекрещенной мечами и надписями на крыльях креста: "11 V 1918" и "KANIÓW" (19). Другую награду установил командующий Легкой бригады 3-го Польского корпуса полковник Ю. Руммель. Уже после ликвидации польских войск и демобилизации солдат 17 июля 1918 он издал приказ N9 28: "На память о службе в бригаде устанавливаю следующий знак: орден 4-й степени "Virtuti Militari" темный, вороненый, на левом крыле ордена буквы L. в., на правом: III. к. - значит Легкая бригада III корпуса, на верхнем: 1917, на нижнем крыле: 1918. Посередине белый орел неоксидированного серебра. На право ношения знака будет выдано каждому удостоверение. Цена знака 24 рубля ; приобретать знак могут только те, кто имеет удостоверение, показывая его ювелиру Василевскому в Виннице - на боковой улице напротив костела. Командующий бригады Ю. Руммель. "(20)

Другие отличия появлялись уже после обретения Польшей своей независимости, когда в Польше стали возникать комбатантские союзы солдат и офицеров. Для увековечения военной службы в различных польских формированиях эти организации (Одесский союз, Союз 3-го Польского корпуса и др.), были объединены в Федерацию Союзов Защитников Отечества, разрабатывали собственные проекты наград для участников событий 1914-1918 гг. Так на протяжении 1919-1922 гг. возникли памятные награды участников Объединения военных поляков Румынского фронта и 2-го Польского корпуса, Объединения военных поляков и польских военных формирований Одесского округа, Рыцарского легиона 3-го корпуса и др. (21) Подобные знаки существовали и для военных других польских частей, созданных на протяжении 1914-1920 pp. в разных странах.

Следует упомянуть, что тогдашние фотографии значительно лучше отражают состояние обмундирования в 1-м Польском корпусе, чем в польских войсках в Украине, поскольку фотографий с изображениями военных 2-го и 3-го Польских корпусов сохранилось очень мало. Но и они свидетельствуют, что применение отдельных элементов польских мундиров отличалось в разных частях. Так, недостаточно четко регламентировалось размещение кокарды на фуражках. Встречаются изображения военных в фуражках с польскими орлами как на околыше (на месте старой русской кокарды "царское око"), так и на стыке околыша и тульи. Далее, хотя приказ, по которому установлена польская форма в 1-м корпусе, предписывал ношение знаков звания на 10 см ниже плеча, шевроны носили действительно несколько ниже, а то и чуть выше локтя. Как видно из фотографии, изображающей генерал-подпоручика А. Карницкого, генеральский шеврон мог быть не с прямоугольными (как это предусмотрено в приказе), а со срезанными концами. Также заметно, что шеврон был больше регламентированного по приказу генералом Ю. Довбур-Мусницкого 1 см ширины.

С ликвидацией польского войска в Украину (одновременно в районе Бобруйска был разоружен 1-й Польский корпус) элементы применяемой ими униформы передаются другим польским формированиям, что в 1918-1920 гг. находились на территории бывшей Российской Империи: польским частей в Мурманске, на Кубани, 4-й и 5-й польским стрелковым дивизиям и мелким подразделениям. Но так же, как и польские формирования российской армии не стали независимой армией, так и их униформа не передалась к Войску Польскому Второй Речи Посполитой. В ноябре 1918 г., когда возродилось независимое польское государство, ее армия надела на себя униформу других формирований времен Мировой войны 1914-1918 гг. - т. н. Польских Вооруженных Сил немецкой армии, а позднее - и Армии Польской во Франции. Воинские звания вновь, как и в русской армии, были размещены на погонах (22).

Иллюстрации на 3-й странице обложки.

А. Отличия Польских войск в Украине. 1917 - 1918 pp. 1 - рядовые, 2 - капрал, 3 - младший подофицеров (в коннице - застемповий), 4 - старший подофицер (взводный), 5 - сержант (вахмистр), 6 - хорунжий, 7 - подпоручик (корнет), 8 - поручик, 9 - пидкапитан (пидротмистр), 10 - капитан (ротмистр), 11 - подполковник, 12 - полковник, 13 - генерал-подпоручик, 14 - генерал-поручик, 15 - генерал брони.

Примечания: 1. Подхорунжий имели шевроны согласно занимаемого положения - сержантские или старших подофицеров с лентой серебристого цвета, объединившей концы верхнего шеврона. 2. Звание генерал брони было только на бумаге. Высшим званием в польском войске того времени был генерал-поручик (бывший генерал-лейтенант русской армии). 3. Врачи и чиновники XIV-V классов носили подобные шевроны (номера 6-12), но углом вверх, врачи и чиновники с IV по II классов - шевроны в сочетании с золотой звездой под ними.

Б. 1. Подполковник артиллерии 2-го Польского корпуса. Март 1918 г.

Этот офицер начал службу в польских воинских частях на стороне Австро-Венгрии и Германии, однако 15 февраля 1918 вместе с Польским вспомогательным корпусом перешел фронт и присоединился к 2-го Польского корпуса. Он одет в русскую папаху с польским артилерийським орлом-кокардой, русский шинель с польскими наградами (малиновыми кантами на рукавах, черными с малиновыми выпушками артиллерийскими петлицами, золотой нашивкой подполковника на левом рукаве), русские сапоги. Оснащен офицерским кожаным снаряжением, австрийским полевым биноклем обр. 1908 и личным оружием: шашкой обр. 1861 г. с офицерским золотым темляком и револьвером системы Раста-Гассера обр. 1898 p., которыми пользовались польские добровольцы с другой стороны фронта.

2. Вахмистр польского уланского полка в парадной униформе. Январь-май 1918 г.

Такую униформу использовали в 5-7-м уланских полках Польских войск в Украине. Улан, по польской традиции, отдает честь двумя пальцами. Фуражка английского покроя с малиновым околышем, синей выпушкой по околышу и козырьком с серебряным кантом. Мундир покроя френч с малиново-синей хоруговкою на воротнике и с малиновым кантом на манжетах. На левом рукаве - малиновая нашивка вахмистра, с плеча свисает кисти белого этишкетного шнура. Брюки синие с малиновыми лампасами и белой полосой посередине. Офицер вооружен русском шашкой обр. 1881 г.

3. Старший подофицер-пулеметчик 1-го отряда броне-автомобилей 3-го Польского корпуса. Май 1918 г.

Униформа установлена приказом от 18 мая 1918 г. Фуражка защитного цвета с черным околышем и выпушкой по тулье. Мундир синий, воротник черный бархатный, со знаком подразделения - серебряным изображением бронемашины (гипотетически). Брюки черные с бархатными черными лампасами и амарантовой лентой между ними. На левом рукаве тройной малиновый шеврон (знак звания старшего подофицера) и желтая эмблема бронеавтомобильных частей. Вооружение - револьвер системы Нагана обр. 1895 г. Рисунки автора.

1. Подробнее о Польском войске в Украине см.: Bagiński H. Wojsko Polskie nа Wschodzie. 1914-1920. - Warszawa, 1921; Wrzosek M. Polskie korpusy wojskowe w Rosji w latach 1917-1918. - Warszawa, 1969; Lipiński W. Walka zbrojna o niepodległość Polski w latach 1905-1918. - Warszawa, 1990; Папакин Α. Г. Создание польских военных формирований в составе русской армии во время Первой мировой войны / / Наука. Религия. Общество. - 2004. - № 4. - С. 32-43; Папакин А. Польские военные корпуса на территории Украины 1917-1918 pp. / / Военно-исторический альманах. - 2006. - № 1. - С. 25-41.
2. Дерябин А. И. Гражданская война в России. 1917-1922: Национальные армии. - M.: ACT, 2000; Можейко И. Польские нагрудные знаки эпохи Гражданской войны в России / / Цейхгауз. - 1995. - № 4; Шахов А. Польские военные формирования в России 1914 -1920. - М., 1989 (Библиотека ВИК № 31).
3. Wielecki H. Polski mundur wojskowy 1918-1939. - Warszawa, 1995; Album mundurów 1-go Polskiego Korpusu. - Warszawa: Barwa i Bron, 2005.
4. Государственный архив Киевской области, ф. 1787, оп. 1, спр. 15, л. 59 н.
5. Там же, л. 20 н.
6. Там же, оп. 2, д. 1, л. 34.
7. Там же, д. 2, л. 59-59 н., 61-613В.; Оп. 1, д. 9, л. 18-18 н.
8. Там же, л. 61-613В.
9. Там же, оп. 2, д. 4, л. 117.
10. Одесский листок. - 1918. - № 46. - С.2
11. Hlawaty A. Dzieje 6 puiku ulanow Kaniowskich. - Londyn, 1973. - S. 14.
Большое количество офицеров в польских частях вытекало из невозможности ставить их на командные должности в части и подразделения, поэтому из них образовывали своеобразный резерв для новых частей: "рыцарские" или "офицерские легионы" ("Legia Rycerskie", "Legiony Oficerskie"), где офицеры служили в качестве рядовых. Подобные "легионы" существовали во всех трех польских корпусах (два в 1-м корпусе и по одному во 2-м и 3-м).
12. ГАКО, оп. 1, д. 10, л. 12; w. Dzierzykraj-Stokalski "Do Zarysu Historii Lekkiej Brygady III Korpusu Wojsk Polskich na Wschodzie": Centralne Archiwum Wojskowe, Warszawa (далее-CAW), dział Wojskowe Biuro Historyczne, Wydziai Formacji Polskich, sygn. I. 341. 1. 443, s. 5.
13. CAW, dział Formacje Wschodnie, zespól Lekka Brygada III Korpusu, sygn. 1.122.72. 3, s. 392.
14. Ibid., S. 32.
15. Ibid., S. 169.
16. CAW, ibid., Zespyi 1-szy Oddziai samochodyw opancerzonych, sygn. 1.122. 75. 7, s. 20-21.
17. Ibid., S. 374.
18. Одесский листок. - 1918. - N9 53. - С. 4.
19. Weina M. Wojsko Polskie w Rosji i we Francji w latach 1914-1919. Odznaki, orzeiki i oznaki. - Wrociaw, 2000. - S. 41.
20. CAW, ibid., Zespol Lekka Brygada III Korpusu, sygn. I. 122. 72. 3, s. 431.
21. Welna M. Op. cit. - S. 22, 23, 27, 36, 42, 46.
22 см.: Wielecki H. Polski mundur wojskowy 1918-1939. - Warszawa, 1995; Дерябин А. И. Гражданская война в России 1917-1922. Войска интервентов. - Г., 2003; Шахов А. В. Униформа Войска Польского в 1917-1920 гг. / / Сержант. - 1998. - № 2 (7). - С. 37-40.

Николай
Registered User




From: Воронеж
Messages: 1521

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 28-05-2012 23:59
 
Artem Papakin

UNIFORMS OF POLISH TROOPS IN UKRAINE. 1917-1918


The official name of the Polish forces in Ukraine in December 1917 - June 1918, pp. military units were formed from the former Russian Army soldier of the Polish nationality, in this period the Polish army (which consisted of the 2nd and 3rd Polish Corps) were in the territory of the Ukrainian National Republic (UNR) and the Ukrainian State. Along with the 1st Polish Corps gene. Yu-Dovbur Musnicki formed earlier, in 1917, and focused on the creation time of the Polish forces in Ukraine and Bessarabia in the fortress of Bobruisk, these were part of a unified Polish Army, which sought after the liberation of their country from German occupation, to be reborn Polish Army Commonwealth.

Formation of the Polish national units in Ukraine took place in difficult conditions, and demobilization of unauthorized distribution of anarchy on the front. Add to this unfavorable attitude toward the Polish armed forces of the Ukrainian authorities. Therefore, in February 1918, just before the arrival of German troops in the Ukraine and Austria-Hungary, of Polish Romanian troops (mainly IX-th, VIII-D and IV-Army) and South-Western Front (VII-th and parts XI-th Army) was formed part of the 2nd Polish Corps (had a full infantry division and two Lancers), several units subordinate to the command of 3rd Corps of the Polish and Polish office in Odessa, which was on the stage of formation. Only in April 1918 was established the High Command of the Polish forces in Ukraine and reorganized its subordinate parts, but it could not save them from elimination. Reluctance of the occupation forces have in the rear of the enemy troops led configured in May - June 1918 to the gradual disarmament of the Polish corps: Odessa team voluntarily surrendered, the 2nd Corps gene. Yu Haller (1873-1960), going beyond the Dnieper, with the area of ​​the Austro-German occupation, was defeated by German forces in the Battle of Kanev May 11, 1918 p., Light Brigade and the 3rd Corps (all part of the 3rd Corps) under the Colonel Yu Rummel (1881-1967) was disarmed of the Austro-Hungarian Army, June 10, 1918 in Vinnitsa region. At the time of disarmament, the Polish forces in Ukraine totaled more than 11,000 military personnel (including about 1,350 officers), more than 50 guns and 10 aircraft (1).

Being of Polish military units on Ukrainian territory in 1917-1918. is one of the least studied of pages of national history of this period. The same applies even more so for the Polish army uniforms in Ukraine. Domestic reader familiar except that Russian edition uniformitarians (2), possibly Polish works (3), but they do not fully reflect even the uniforms of the 1st Polish Corps and does not relate to the form of Polish units, which were in the Ukraine. Thorough study of the history of Polish units of the Russian army, such as the work of G. Baginski, alleging that, say, the Polish military in Ukraine were the same shape as in the 1st Polish Corps. However, as it turned out, they are only partially true.

After creating the Chief Inspectorate of Polish troops in the Ukraine, headed by Maj. Gen. Eugene where Genning-Michaelis (1863-1939) was first raised the issue of new uniform pieces in the Ukraine and Bessarabia. Although the first order of the Inspector General (December 15, 1917) noted that "the issue of uniform is not supplied" (4), there were ordered to replace the Russian cockade white eagle with a shield, and wearing the national colors of the award on his chest. Clarification on the uniforms for the Polish part of Ukraine led directly subordinate to the general E.Mihaelisa, chairman of the Association of Polish military in South-Western Front, Major General Edmund Piotrowski: "Pending the establishment of forms order the badge to replace the Polish eagle, and the outlet on the chest to wear the national colors of ribbon or "(5). However, this was a temporary measure needed to create a transition of the Polish army in order to highlight Polish soldiers from the medium of Russian soldiers.

Already Commissioner December 21 Polish troops VII-th Army Staff-Captain Witold von Engel pointed gene. E. Piotrovsky the need to issue an order for the Polish troops of the Southwestern and Rumanian fronts to change the uniforms, "modeled on the French according to the order Nachpolya (Nachpol - Chief Polish Military Committee - AP) and the Corps Commander (Commander of the Corps. - A. II. ) of the First Polish. " Gen. E. Piotrowski favorably reacted to this request and forwarded the request of the Inspector General of the Polish forces in Ukraine (6).

As a result of these efforts is December 23, 1917 gene. E. Michaelis, in his order number 9, said: "I order that all military Poles immediately put on the uniform of the 1st Polish Corps." A detailed description of the uniforms had been given in the Appendix to the Order (7). Therefore, Russian epaulettes were abolished, instead they used a narrow shoulder straps khaki instead of Russian cockade on the cap is placed a silver Polish eagle. The shape of an eagle differed: the generals were an eagle with outstretched wings and tail gunners - such as an eagle holding in its paws crossed cannons, the other soldiers and officers - an eagle with a shield-Peltier. In the lower ranks in the Pelt was placed a small triangular plate with the number of military units.

Differences in the rank of rectangular corner chevrons were placed down on the left sleeve on the forearm. The lower ranks (privates, corporals, podofitsery junior, senior podofitsery, sergeants) had Amaranth chevrons (one to four), podhorunzhie - three amaranth and one silver, the chief officers (lieutenant, lieutenant, lieutenant, captain and podkapitany) - silver ( Captain - three silver and one gold), staff officers - gold chevrons (two for three for lieutenant colonel and colonel), a lieutenant-general and lieutenant-general - two gold chevrons with a hussar zigzag. For doctors and military officials were set similar to (silver and gold) decals, but angle upwards, according to their class (I - IV class - and even with the star).

The ends of the chevrons were 5 cm in length, and width of 3/4 inches in men and 1 cm at the officers. On the collar of his uniform had to be placed buttonhole horugovki-arms of the emblems and numbers of regiments. Emblems of arms of Polish troops (artillery, telegraph, automobile parts, aircraft, etc.) were generally identical to the emblems of the Russian army.

Soldiers of the infantry and artillery units must wear amaranth (crimson) stripes on the trousers, crimson edging on the bottom edge of the collar and cuffs sleeves (like the Russian Guards). For the infantry, artillery and engineering troops launched a cap-"matseivka" (soft top). Infantry units did not wear buttonholes, artillery and engineering troops used the black rectangular horugovki on the collar.

In the British cavalry were introduced khaki cap with a band and amaranth blue edging on the edging and silver piping on the visor. On the pants - double Amaranth trouser stripe and white piping in the middle. Placed on the collar and blue double amaranth horugovki (with two tongues, like the Polish cavalry tabs interwar period), on the cuffs - amaranth edges.

For the officers called for the introduction of a sample of ammunition English (belt and the belt over his right shoulder), for the Russian soldiers. On the coats have been applied, such as decorations, as well as on the uniforms (8).

However, it should be noted that it was only a sample, which should adhere to the introduction of the Polish part of Ukraine in the uniforms of the 1st Polish Corps. For this purpose, the gene order. Yu-Dovbur Musnicki the introduction of a uniform spread of subordinate units in the Polish formations of South-West, as well as Romanian Front. In fact, the soldiers set up in the South-Western and Romanian fronts of the Polish national parts of the old Russian uniforms worn by some Polish items. For example, January 8, 1918 Commandant of the Polish-stage-concentration point Captain Y. Herman reported: "All my soldiers dressed in Polish uniforms - have eagles on caps, coats trimmed with material close to the color of amaranth, as well, and caps. The trouble is, that we have not received appropriate orders and do not know the exact Polish uniforms and imitate what we see, and whether it is right - do not know "(9). During this transitional period the Bolsheviks seized Odessa Polish military used to select red and white bands (10). In reality, until the end of the Polish part of the Russian Army officers and soldiers wore uniforms with the Russian national awards and signs of distinction of sorts of weapons and parts, as suggested by the order of the gene. Yu-Dovbur Musnitskogo some items of clothing (England caps, ammunition, etc.) do not end up in the Polish part of Ukraine. The legacy of the already defunct in February 1918 the Russian army Polish troops got huge stores of Russian military uniforms - the concentration points of the Polish forces were established in cities with warehouses of weapons and equipment: Proskurovo, Starokonstantinov, Kremenets. Uniforms and from those stores used the Polish military.

Finally, since the formation of the 2nd and 3rd Polish Corps was gradually introduced uniforms and insignia that were used in the 1st Polish Corps. During the transition part of the 2nd Polish Corps in Ukraine (March 1918) there have already been implemented Polish uniforms and caps of "matseivka" (mainly in the infantry and artillery). Cavalry units wore cavalry uniforms and overcoats to the Polish labor and signs of weapons and military rank on the sleeves. Since the order of General Yu-Dovbur Musnitskogo regimental colors were introduced only four Lancers 1st Corps, soldiers and officers of the 5th and 6th Lancers of the 2nd Polish Corps were on the collar of amaranth and blue horugovki general of the cavalry (11 .) The same colors were used in the 7th Lancers 3rd Polish Corps. A sign of a soldier of the Knights Legion 3rd Polish Corps was gray "matseivka" with a black visor. Division of Horse Artillery wore a cap with a black band and edging, black and crimson double buttonhole and amaranth stripes. Soldiers of the separate divisions (later - Shelf) shevolezherov third corps had Amaranth band and white edging on their caps, amaranth stripes on the trousers and a white amaranth vipushkoyu tabs on the collars (12).

Over time, the union of all units belonging to the 3rd Polish Corps, the Light Brigade of the 3rd Corps, it was put their own uniforms. In the order № 5 of the Light Brigade on May 1, 1918 was established the form of its parts: a general-cavalry uniforms (ie, a cap with a band and amaranth blue edging, double Amaranth stripes with white piping on the pants in the middle, and amaranth piping on sleeves ), but a bluish-white on the collar of his uniform horugovka (13).

Some time later to separate infantry battalion of the Light Brigade was a separate uniforms. Order by May 23, 1918 was approved by the following uniform: "yellow edges on their caps and yellow edging on the trousers and yellow ribbons on their sleeves and fasteners blouses" (14). In order to separate battalion on June 5, 1918 clarified the following. Horugovki on uniforms and coats should be no yellow vvpushok, with right angles, measuring 6 cm by 2 cm by 8 cm uniform and 2 cm on the coat. "Around the shoulder strap - yellow edging. Pants are dark blue with yellow edging. English Peaked caps with yellow stripes (!) Without vypushok on visor - white edging. Deviations from the approved uniforms are not allowed" (15). Military ranks, as before, denoted on the left shoulder straps.

Its unique uniforms were designed for the 1 st Polish armored detachment of troops in the Ukraine. Originally it was part of the 2nd Polish Corps, but then, unable to move to other parts of the body to the east, went north of the place of its location (m Chechelnik), to the disposition of parts of the 3rd Polish Corps. May 18, 1918 during a constant load in Rudnitsa issued an order regulating the uniforms of soldiers and officers of the detachment. As it should be a cap khaki with "black velvet stripes," khaki shade with silver edging and a khaki belt. Pants are black with black velvet stripes and two amaranth stripe between them. Uniform blue or khaki with a standing collar, black velvet. The Overcoat - "coarse cloth, a soldier," with one row of buttons and framed amaranth ribbon collar and cuffs. Buttonholes on his coat in black with amaranth edging, collar jacket without tabs on his lapel - picture armored car (on the jacket - just on the collar). Besides the usual signs the title on the left sleeve of wearing the sign was supposed broneavtomobilnogo squad - 'Two wheels to the wings and the top gun "(16), the emblem of Russian armored units in the final stages of World War II.

Obviously, in a difficult situation of Polish military forces in the Ukraine when, due to the actions of individual soldiers and Polish partisan units were accused in the rape of the Ukrainian population, the wearing of the Polish difference was mandatory in order to avoid misunderstandings. For compliance with the use of the soldiers of that form closely followed the commanders of units and parts. The commander of the Light Brigade 3rd Polish Corps Regiment. Yu Rummel drew attention to the need to be accurate in uniform: "Especially should adhere precisely to the soldiers did not wear uniforms of other branches of arms and emblems of other sorts of weapons, than those to which they belong. Wearing the wrong clothing hampers observation of a soldier" (17) . Do not welcomed by the military authorities, and over-dress uniform, for example, the command of the Polish units in Odessa deemed unacceptable by the wearing of some form of ceremonial officers broadswords, useless in combat (18). This remained the uniforms of soldiers and officers of the Polish part of Ukraine to disarm them. During April - June 1918. The form was the original sample, was decorated with national symbols, and thus became a symbol of independence established in the Russian army of the Polish national units, it was virtually independent of the Polish army uniforms. At the same time some elements of the Polish uniforms (French tunics, British straps, caps, gear, chevrons, etc.) point to the allied countries of the Entente to the situation of Polish units.

Official Polish military awards during the period of Polish troops in the Ukraine did not exist. Although the Polish troops in the Ukraine, as well as of the 1st Polish Corps gene. Yu-Dovbur Musnicki, considered Poland's army, independent of the Russian commanders and their soldiers and officers were happy with medals and orders, they were rewarded with just that command. For example, a particularly prestigious as in the Russian army, was considered and the Order of the Cross of St. George. Among the members of the Order were many officers and generals of the Polish part of Ukraine, among which mention should be made Lieutenant-General Sylvester Stankevich, the first commander of the 2nd Polish Corps (completed my way in the Volunteer Army, was awarded the 4th and 3rd degrees of awards and St. George's arms), Lieutenant-General Yevgeny where Genning-Michaelis, Lieutenant-General Alexander Osinsky, commander of the Light Brigade of the 3rd Corps of the Polish troops, Colonel Julia Rummel, the first Chief of Staff of the 2nd Polish Corps lieutenant colonel Sergey Sologub, commander of the Polish part of the Odessa District of the surety Stanislaus Skshinskogo (all - 4-th power and weapons), the commanders of the 4th Infantry Division of the Polish 2nd Corps colonel Lucian Cupcini (ditto), and Lieutenant-General Wladyslaw ice-cream (4 tbsp.), commander of the 7th Lancers ( 3rd Corps), Colonel Henry Kuntsmana (St George's arms) and many others. Evidence of military glory was the owner and other Russian Order: St. Vladimir, St. Stanislaus, St. Anne. With these orders of the officers photographed and then, when already in the ranks of the Russian army, and when served to the restoration of independent Poland.

Memorial Award honors the soldiers and officers of the Polish part of Ukraine began to appear after the disarmament of the militias. The first such award in memory of the service in the Polish army in the Ukraine has been approved for the participants of the 2nd Polish Corps, which is May 11, 1918 was disarmed by the Germans under the force of Kanev. The sign of a cross with expanded ends with a picture badge case - the crowned eagle with a shield-Peltier and the inscription "II KORPUS", crossover swords and inscriptions on the wings of the cross: "11 V 1918" and "KANIÓW" (19). Another award established the commander of the Light Brigade 3rd Polish Corps Colonel Yu Rummel. Even after the elimination of the Polish army and the demobilization of soldiers July 17, 1918, he issued the order N9 28: "In memory of the service in the brigade install the following sign: Order of the 4-th degree" Virtuti Militari "a dark, burnished, on the left wing of the Order of the letter L. in. on the right: III. Co. - means Light Brigade III Corps, at the top: 1917, on the lower wing: 1918. neoksidirovannogo the middle of the white eagle of silver. on the right to wear the sign will be given to each witness. price mark 24 rubles, to buy the sign can only those who have a certificate showing it to the jeweler Vasilevsky in Vinnitsa - on a side street opposite the church. Brigade Commander Yu Rummel. "(20)

Other differences emerged after Poland regained its independence, when Poland began to emerge kombatantskie union officers and men. To commemorate the military service in a variety of Polish formations of these organizations (Odessa Union, the Union 3rd Polish Corps, etc.) have been reported to the Federation of Unions of the Defenders of the Fatherland, have developed their own projects awards for participants in the events of 1914-1918. So for 1919-1922. any commemorative awards participants Union of Poles in the Romanian military front and the 2nd Polish Corps, Military Association of Poles and Polish military forces of the Odessa District, Knight Legion 3rd Corps, and others (21) Such signs exist for other Polish military parts built on During 1914-1920 pp. in different countries.

It should be mentioned that the then much better pictures reflect the state of uniforms in the 1st Polish Corps than in the Polish army in the Ukraine because of photographs of war the 2nd and 3rd Polish Corps remained very small. But they also suggest that the use of the individual elements of the Polish uniforms differed in different parts. So, are not clearly regulated by placing cockades on their caps. There are images of the military in their caps with the Polish eagle as on the band (on the site of the old Russian cockade "imperial eye"), and at the junction band and crown. Further, although the order on which is installed in the form of the Polish 1st Corps, ordered to carry the title character in the 10 cm below the shoulder, chevrons were actually slightly lower, and even a little above the elbow. As seen from the photos depicting Lieutenant-General A. KARNITSKAYA, the general's Chevron could not be a square (as provided for in the order), but with cut ends. It is also apparent that Chevron was more regulated by order of Gen. Yu-Dovbur Musnicki 1 cm width.

With the withdrawal of Polish troops in the Ukraine (both in the Bobruisk area was disarmed by the 1st Polish Corps) members used their uniforms are transferred to other Polish formations that, in 1918-1920. were in the territory of the former Russian Empire: the Polish units in Murmansk, in the Kuban, 4th and 5th Polish Infantry Divisions and the small units. But just as the Polish formation of the Russian army did not become an independent army, and their uniforms were not communicated to the Polish Army Second Polish Republic. In November 1918, when the revived an independent Polish state, its army is put on the uniforms of other parties since World War II, 1914-1918. - So-called. Polish Armed Forces of the German army, and later - and the Polish Army in France. Military ranks again, as in the Russian army, were placed on the shoulder straps (22).

Illustrations on the third page of the cover.

A. Differences between Polish troops in the Ukraine. 1917 - 1918 pp. 1 - privates, 2 - Corporal 3 - Junior podofitserov (in the cavalry - zastempovy), 4 - Senior podofitser (platoon), 5 - sergeant (sergeant), 6 - cornet, 7 - second lieutenant (cornet), 8 - Lieutenant, 9 - pidkapitan (pidrotmistr), 10 - Captain (Captain), 11 - Lieutenant, 12 Colonel -, 13 - lieutenant-general, 14 - Lieutenant-General, 15 - Gen. armor.

Notes: 1. Podhorunzhy chevrons had occupied under the provisions of - NCO or senior podofitserov with silver ribbon, bringing together the upper ends of the chevron. Two. The rank of armor was only on paper. The highest rank in the Polish army at that time was Lieutenant-General (former Lieutenant General of the Russian army). Three. Doctors and officials XIV-V classes were similar chevrons (numbers 6-12), but angle upwards, doctors and officials from IV to II class - chevrons, combined with a gold star underneath.

B. 1. Lieutenant-Colonel of Artillery of the 2nd Polish Corps. March 1918

The officer began serving in the Polish troops on the side of Austria-Hungary and Germany, but the February 15, 1918, together with the Polish subsidiary body moved front and joined the 2nd Polish Corps. He wore a Russian fur cap with the Polish eagle, cockade artileriyskim, Russian, Polish coat of awards (purple piping on sleeves, black with red edging artillery insignia, a gold stripe on the left sleeve of lieutenant colonel), Russian boots. Equipped with a leather officer's equipment, Austrian field binoculars arr. 1908 and personal weapons: saber mod. 1861 with the officer's revolver, and a gold sword-knot of Rust-Gasser arr. 1898 p., Which were used by Polish volunteers from the other side of the front.

Two. The sergeant of the Polish Lancers at the parade uniform. January-May 1918

This uniform was used in 5-7th Uhlan Regiment of Polish troops in the Ukraine. Ulaanbaatar, the Polish tradition, salutes with two fingers. English-cut cap with a crimson edging, blue edging on the band and visor with silver piping. Tunic-cut jacket with crimson and blue on the collar and horugovkoyu with raspberry piping on the cuffs. On the left sleeve - crimson stripe sergeant, shoulder hangs a white brush etishketnogo cord. Blue trousers with red stripes and a white stripe in the middle. An officer armed with a Russian saber mod. 1881

Three. Senior podofitser-gunner of the 1st squad armored cars 3rd Polish Corps. May 1918

Uniforms set the order of May 18, 1918 cap khaki with a black band and edging of tule. Uniform blue, black velvet collar, with the sign of division - a silver image of armored vehicles (hypothetically). Pants are black with black velvet stripes and amaranth ribbon between them. On the left sleeve Triple Raspberry Chevron (the sign of the rank of senior podofitsera) and yellow emblem broneavtomobilnyh parts. Armament - Nagant revolver arr. 1895. Pictures of the author.

A. More information about the Polish army in Ukraine see: Bagiński H. Wojsko Polskie na Wschodzie. 1914-1920. - Warszawa, 1921; Wrzosek M. Polskie korpusy wojskowe w Rosji w latach 1917-1918. - Warszawa, 1969; Lipiński W. Walka zbrojna o niepodległość Polski w latach 1905-1918. - Warszawa, 1990; Papakin Α. D. Creating a Polish military formations in the Russian army during the First World War / / Science. Religion. Company. - 2004. - № 4. - S. 32-43; Papakin A Polish military corps in Ukraine 1917-1918 pp. / / Military History Almanac. - 2006. - № 1. - S. 25-41.
Two. Deryabin AI Civil War in Russia. 1917-1922: National Army. - M.: ACT, 2000; Mozheiko I. Polish badges during the Civil War in Russia / / Zeughaus. - 1995. - № 4 Shakhov A Polish military forces in Russia, 1914 -1920. - Moscow, 1989 (Library of PEC № 31).
Three. Wielecki H. Polski mundur wojskowy 1918-1939. - Warszawa, 1995; Album mundurów a-go Polskiego Korpusu. - Warszawa: Barwa i Bron, 2005.
4. State Archive of the Kiev region, f. 1787, op. 1, the conjugation. 15, n. 59 n.
Five. Ibid, p. 20 n.
6. Ibid, Op. 2, 1, p. 34.
7. Ibid, 2, p. 59-59 n., 61-613V., Op. 1, 9, p. 18-18 n.
Eight. Ibid, p. 61-613V.
9. Ibid, Op. 2, 4, p. 117.
10. Odessa leaf. - 1918. - № 46. - C.2
11. Hlawaty A. Dzieje 6 puiku ulanow Kaniowskich. - Londyn, 1973. - S. 14.
A large number of officers in the Polish part stemmed from the inability to put them in command positions and units, so they formed a kind of reserve for new parts, "knight" or "legions of officers" ("Legia Rycerskie", "Legiony Oficerskie"), where officers served as privates. Such "legions" existed in all three Polish cases (two in the 1st case, and one each in the 2nd and 3rd).
12. Hakoah, op. 1, 10, p. 12; w. Dzierzykraj-Stokalski "Do Zarysu Historii Lekkiej Brygady III Korpusu Wojsk Polskich na Wschodzie": Centralne Archiwum Wojskowe, Warszawa (hereinafter-CAW), dział Wojskowe Biuro Historyczne, Wydziai Formacji Polskich, sygn. I. 341. A. 443, s. Five.
13. CAW, dział Formacje Wschodnie, zespól Lekka Brygada III Korpusu, sygn. 1.122.72. 3, s. 392.
14. Ibid., S. 32.
15. Ibid., S. 169.
16. CAW, ibid., Zespyi one-szy Oddziai samochodyw opancerzonych, sygn. 1.122. 75. 7, s. 20-21.
17. Ibid., S. 374.
18. Odessa leaf. - 1918. - N9 53. - C. 4.
19. Weina M. Wojsko Polskie w Rosji i we Francji w latach 1914-1919. Odznaki, orzeiki i oznaki. - Wrociaw, 2000. - S. 41.
20. CAW, ibid., Zespol Lekka Brygada III Korpusu, sygn. I. 122. 72. 3, s. 431.
21. Welna M. Op. cit. - S. 22, 23, 27, 36, 42, 46.
22 cm: Wielecki H. Polski mundur wojskowy 1918-1939. - Warszawa, 1995; Deryabin AI Civil War in Russia 1917-1922. Interventionist troops. - G., 2003, AV Shakhov Uniforms of the Polish Army in 1917-1920. / / Sgt. - 1998. - № 2 (7). - S. 37-40.

Cuprum
Message Maniac


From: Барнаул
Messages: 815

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 01-06-2012 11:23
 
Николай, а упомянутую в последней статье "3-ю страницу обложки" увидеть можно? А то описание рисунков есть - а самих рисунков нет...

Николай
Registered User




From: Воронеж
Messages: 1521

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 01-06-2012 21:06
 
Думаешь, если бы были, я бы не поместил? Нету, нету.

Николай
Registered User




From: Воронеж
Messages: 1521

 UNIFORMS OF THE POLISH ARMY in 1917-1920.
Sent: 09-06-2012 02:52
 
T.S. поделился со мной ссылкой на польский сайт, с которого взяты уже упомянутые брошюры, посвященные 90-летию восстанию поляков Познани против Германии. Ввиду того, что там все есть, я удалил темы, чтобы не перегружать ветку. По ссылке можно скачать отдельно не только журналы, но также оцифрованный текст и отдельно - иллюстрации. Вот только некоторые из них.
27grudnia.pl/o-powstaniu.html



Уланка (форменная куртка) старшего лейтенанта Великопольского кавалерийского полка в 1919 году, обмундирование нерегулярное, из перешитой уланки прусского полка. Носилось только во время вечерних приемов. Коллекция Национального музея в Познани - Великопольский военный музей.

Реконструкции униформы познанских повстанцев





Группа повстанцев из группы "Лешно", весна 1919 года



Брига генерал Даниэль Конарзевски в ходе проверки артиллерии 6-го батареи полевой артиллерии 14-го Велькопольского полка , Литовско-Белорусский фронт, февраль 1920.



Великопольские солдаты на захваченном советском броневике "Стенька Разин", Литовско-Белорусский фронт, 28 мая 1920 г.



Генерал Довбор-Мусницкий и его подчиненные во главе парада перед главной Польской армии и государства Юзефом Пилсудским, Познань, 27 октября 1919 года, ул. Святой Марси



Возвращение Великопольского кавалерийского полка в казарму после торжественного приветствия миссии Антанты, Познань, 1 марта 1919 года, ул. Вход (ныне Санкт-Мартин);



Посещение Силезских повстанцев в Познани, февраль 1920 года. На переднем плане жандарм Центрального командования и генерал Александр Осински.



Великопольские Повстанцы - Мичал Колодзежак (Michał Kołodziejczak) с коллегой, в немецкой форме, с наложенными польскими национальными эмблемами (орлы на головных уборах, белые и красные полосы на воротнике и лук на переднем сиденье); Косьцяне, январь 1919

First   Prev  1 - 10  11 - 20  21 - 30   31 - 40   41 - 50  Next   Last
New Products
Polish szlachcic (nobleman), 17th century; 54 mm
Polish szlachcic (nobleman), 17th century; 54 mm
$ 4.90
Polish Pancerni, 17th century; 54 mm
Polish Pancerni, 17th century; 54 mm
$ 4.73
Polish hussar Towarzysz, 17th century; 54 mm
Polish hussar Towarzysz, 17th century; 54 mm
$ 4.73

Statistics

Currently Online: 4 Guests
Total number of messages: 2851
Total number of topics: 311
Total number of registered users: 1256
This page was built together in: 0.0709 seconds

Copyright © 2019 7910 e-commerce